Менше сонця восени та що потрібно знати про рівень вітаміну D
Підвищилася температура до 38 °C, шморгає ніс, морозить, дере в горлі, з’явився кашель — восени такі симптоми найчастіше пов’язані з респіраторними інфекціями. Але є й інша ситуація: температура 36,6–36,9 °C, нежитю немає, горло не болить, а людина постійно відчуває втому, сонливість, м’язову слабкість або просто помічає, що звичних сил стало менше. У таких випадках часто виникає питання про вітамін D. Я не радила б пояснювати ним будь-яке погіршення самопочуття, але після літа справді є сенс замислитися, чи достатньо цього вітаміну в організмі.
Якщо є фактори ризику дефіциту або лікар має підстави перевірити забезпеченість організму вітаміном D, можна перевірити вітамін D за допомогою лабораторного дослідження. Найчастіше для цього визначають концентрацію 25-гідроксивітаміну D, або 25(OH)D, у крові.
Чому восени ми отримуємо менше сонячного світла
Влітку нам здається, що проблема дефіциту вітаміну D взагалі не повинна існувати. Сонце світить довго, люди ходять у футболках, відпочивають на природі, їздять на море. Проте кількість сонячного світла, яку отримує конкретна людина, дуже відрізняється.
Одна людина проводить на вулиці 3–4 години щодня, інша — 20–30 хвилин дорогою на роботу та назад. Хтось працює на відкритому повітрі, а хтось більшу частину дня знаходиться в офісі.
На утворення вітаміну D у шкірі впливають пора року, час доби, тривалість перебування на сонці, площа відкритої шкіри, пігментація шкіри, вік та використання сонцезахисних засобів.
З настанням осені сонячний день стає коротшим. Люди більше часу проводять у приміщеннях, носять закритий одяг. У міру наближення зими умови для синтезу вітаміну D у шкірі стають ще менш сприятливими.
Тому вересень, жовтень і наступні місяці — це період, коли варто звернути увагу не тільки на харчування та режим сну, а й на фактори ризику недостатнього рівня вітаміну D.
Чи означає втома восени, що не вистачає вітаміну D
Не обов’язково.
Це принципово важливий момент. До мене часто звертаються люди, які кажуть: «Після літа я постійно хочу спати, значить, у мене впав вітамін D». Але за однією лише втомою цього визначити не можна.
Втома може бути пов’язана з недосипанням, стресом, анемією, дефіцитом заліза, порушеннями роботи щитоподібної залози, інфекціями, недостатнім харчуванням або великим фізичним та емоційним навантаженням.
Тому я не радила б купувати високі дози вітаміну D тільки через те, що восени стало більше сонливості.
Натомість якщо в людини є кілька факторів ризику одночасно — мало сонця, старший вік, певні захворювання, порушення всмоктування поживних речовин або тривалий прийом препаратів, які можуть впливати на обмін вітаміну D, — тоді лабораторна перевірка може бути цілком обґрунтованою.
Який саме показник потрібно визначати
Для оцінки забезпеченості організму вітаміном D використовують 25(OH)D — 25-гідроксивітамін D.
Саме цей показник дозволяє оцінити концентрацію вітаміну D, яка циркулює в крові та відображає його запаси в організмі краще, ніж визначення окремих активних форм.
Результат може бути вказаний у нг/мл або нмоль/л.
Між цими одиницями є просте співвідношення:
1 нг/мл = 2,5 нмоль/л.
Наприклад, якщо лабораторний результат становить 20 нг/мл, це відповідає 50 нмоль/л.
| 25(OH)D, нг/мл | 25(OH)D, нмоль/л |
|---|---|
| 10 | 25 |
| 15 | 37,5 |
| 20 | 50 |
| 25 | 62,5 |
| 30 | 75 |
| 40 | 100 |
| 50 | 125 |
| 60 | 150 |
Це допомагає правильно прочитати результат, якщо лабораторія використовує нмоль/л.
Який рівень вітаміну D вважають достатнім
У цьому питанні не варто прив’язуватися до однієї «магічної» цифри. Різні професійні організації можуть використовувати дещо різні порогові значення, а оцінка результату залежить від стану людини.
Для клінічної орієнтації часто використовують такі значення 25(OH)D:
| Рівень 25(OH)D | Значення |
|---|---|
| <10 нг/мл (<25 нмоль/л) | дуже низький рівень |
| 10–19 нг/мл (25–49 нмоль/л) | низький рівень |
| 20–29 нг/мл (50–74 нмоль/л) | рівень, який оцінюють з урахуванням клінічної ситуації |
| 30–50 нг/мл (75–125 нмоль/л) | часто використовується як орієнтир достатньої забезпеченості |
| >50 нг/мл (>125 нмоль/л) | не означає, що потрібно підвищувати рівень |
| >100 нг/мл (>250 нмоль/л) | дуже високий показник, потребує оцінки причин |
Важливо розуміти, що ці межі не є універсальною схемою для самостійної діагностики. Особливо обережно потрібно ставитися до дуже високих показників.
Вітамін D належить до жиророзчинних вітамінів, тому надмірний прийом добавок може призводити до його надлишку та підвищення рівня кальцію в крові.
Чи потрібно перевіряти вітамін D кожній людині восени
Ні, сам факт настання осені не означає, що кожній людині необхідно терміново здавати аналіз.
Я б орієнтувалася на конкретну ситуацію.
Наприклад, людина все літо проводила на вулиці, харчується повноцінно, не має факторів ризику і не приймає високих доз добавок. Для неї питання контролю може вирішуватися інакше, ніж для людини, яка практично не виходить на сонце або має захворювання, що впливають на засвоєння поживних речовин.
Особливо варто обговорити перевірку 25(OH)D з лікарем людям із підвищеним ризиком недостатності.
| Ситуація | Чому це може мати значення |
|---|---|
| Людина майже не буває на сонці | менше можливостей для синтезу вітаміну D |
| Робота в приміщенні 8–10 годин на день | більшість дня проходить без сонячного опромінення |
| Постійно закритий одяг | менша площа шкіри під впливом сонця |
| Вік понад 65 років | синтез вітаміну D у шкірі з віком знижується |
| Надлишкова маса тіла | може змінюватися доступність вітаміну D для організму |
| Порушення всмоктування в кишечнику | може знижуватися засвоєння жиророзчинних вітамінів |
| Деякі захворювання печінки або нирок | можуть впливати на перетворення та обмін вітаміну D |
| Прийом окремих препаратів | деякі ліки можуть змінювати метаболізм вітаміну D |
| Остеопороз або високий ризик переломів | потребує комплексної оцінки стану кісткової тканини |
| Тривалий прийом добавок вітаміну D | важливо контролювати, чи не виникає надлишок |
Що може насторожити восени
Є симптоми, які люди часто пов’язують із нестачею вітаміну D, але вони неспецифічні.
Наприклад, людина може відчувати втому навіть після 7–8 годин сну. Може зменшитися фізична витривалість, з’явитися м’язова слабкість або дискомфорт у м’язах.
Проте ці симптоми можуть мати зовсім іншу причину.
Тому якщо пацієнт говорить мені: «Я постійно втомлена», я не вважаю правильним одразу призначати тільки вітамін D. Потрібно розібратися, як людина спить, харчується, чи є стрес, чи немає ознак анемії, дефіциту заліза, порушень функції щитоподібної залози та інших причин.
Вітамін D у такій ситуації може бути лише одним із показників, який варто оцінити.
Вітамін D і температура: важливо не плутати симптоми
Якщо восени температура підвищилася до 38,0–38,5 °C, людину морозить, з’явився нежить, біль у горлі та кашель, не потрібно пояснювати це дефіцитом вітаміну D.
Така картина більше відповідає гострій респіраторній інфекції.
Водночас низький рівень вітаміну D не можна визначити за температурою. Наприклад, показник 36,6 °C не говорить ні про достатню, ні про недостатню концентрацію 25(OH)D.
Точно так само нормальний рівень температури не означає, що вітамін D обов’язково в нормі.
Саме тому я раджу розділяти ці поняття: гострі симптоми застуди — це одне питання, а забезпеченість організму вітаміном D — зовсім інше.
Чи достатньо сонця після літа
Не можна оцінити рівень вітаміну D лише за кількістю сонячних днів.
Уявімо двох людей.
Перша людина в липні та серпні щодня проводить на вулиці кілька годин, має відкриті руки та ноги, регулярно буває на сонці.
Друга людина працює в офісі з 9:00 до 18:00, виходить із дому рано-вранці та повертається ввечері. Навіть улітку її можливості для синтезу вітаміну D можуть бути значно меншими.
Тому фраза «було літо — значить, вітаміну D достатньо» не є достовірною.
На практиці я завжди враховую спосіб життя конкретної людини.
Чи варто здавати аналіз одразу після літа
Універсальної вимоги здавати 25(OH)D саме у вересні немає.
Але початок осені може бути зручним часом для людей, яким лікар рекомендував контроль, особливо якщо є фактори ризику або людина приймає вітамін D.
Наприклад, результат 18 нг/мл показує низький рівень і потребує обговорення подальшої тактики.
Результат 28 нг/мл не варто автоматично називати тяжким дефіцитом — його потрібно оцінити в контексті стану людини та рекомендацій лабораторії.
Якщо результат становить 42 нг/мл, це зовсім інша ситуація, і самостійно збільшувати дозу добавки тільки для того, щоб отримати ще більшу цифру, немає підстав.
А показник 110 нг/мл вже точно не є приводом сказати: «Чудово, чим більше, тим краще». Навпаки, потрібно з’ясувати причину такого значення, особливо якщо людина приймає високі дози препаратів.
Чи можна отримати вітамін D тільки з їжі
Харчування забезпечує організм вітаміном D, але кількість цього вітаміну в продуктах обмежена.
До джерел вітаміну D належать жирна риба та деякі інші продукти. В окремих країнах широко використовуються збагачені вітаміном D продукти.
Однак розраховувати, що звичайне меню гарантовано забезпечить оптимальну концентрацію 25(OH)D, не завжди правильно.
Саме тому в окремих випадках лікар може рекомендувати добавки. Але дозування має залежати від віку, стану здоров’я, харчування, рівня 25(OH)D та інших факторів.
Чому не варто самостійно приймати великі дози
Вітамін D потрібен організму, але це не означає, що великі дози автоматично принесуть більше користі.
Надмірне вживання добавок може спричинити токсичність і підвищення кальцію в крові. При цьому людина може відчувати нудоту, слабкість, спрагу, часте сечовипускання та інші симптоми.
Тому якщо ви вже приймаєте вітамін D протягом тривалого часу, я раджу знати не тільки назву препарату, а й точну добову дозу.
Наприклад, 1000 МО на добу та 10 000 МО на добу — це принципово різні дози, і тривале застосування високої дози без медичного контролю може бути небезпечним.
Що робити, якщо результат виявився низьким
Якщо аналіз показав низьку концентрацію 25(OH)D, не потрібно самостійно переходити на максимальні дозування.
Спочатку потрібно оцінити результат разом із лікарем. Важливо врахувати вік, масу тіла, харчування, супутні захворювання, ліки, які людина приймає, а також можливі проблеми із засвоєнням поживних речовин.
У деяких випадках лікар може призначити корекцію вітаміну D і через певний час повторно оцінити показник.
Тобто завдання полягає не просто в тому, щоб один раз отримати цифру 25(OH)D, а в тому, щоб зрозуміти, що вона означає саме для конкретної людини.
Який алгоритм я вважаю найрозумнішим після літа
| Ситуація | Що доцільно зробити |
|---|---|
| Немає скарг і факторів ризику | не потрібно автоматично здавати аналіз лише через настання осені |
| Постійна втома або м’язова слабкість | обговорити симптоми з лікарем, за потреби пройти обстеження |
| Дуже мало сонця протягом року | обговорити доцільність визначення 25(OH)D |
| Вік понад 65 років | оцінити фактори ризику та необхідність контролю |
| Є порушення всмоктування | доцільність аналізу визначає лікар |
| Є остеопороз або ризик переломів | потрібна комплексна оцінка стану кісткової тканини |
| Приймаються високі дози вітаміну D | бажано контролювати показники за рекомендацією лікаря |
| Результат <20 нг/мл | обговорити з лікарем корекцію |
| Результат 20–30 нг/мл | оцінювати разом із клінічною ситуацією |
| Результат 30–50 нг/мл | для багатьох людей це достатній рівень |
| Результат >100 нг/мл | необхідно оцінити можливий надлишок |
Що я раджу запам’ятати про осінь і вітамін D
Осіннє зменшення кількості сонячного світла — нормальний природний процес. Але воно не означає, що кожній людині автоматично потрібні високі дози вітаміну D або терміновий аналіз.
Найбільше значення має індивідуальна ситуація. Якщо людина майже не буває на сонці, має фактори ризику дефіциту, захворювання, які можуть впливати на засвоєння або обмін вітаміну D, або приймає добавки у високих дозах, питання лабораторного контролю стає більш актуальним.
І навпаки, якщо восени підвищилася температура до 38 °C, морозить, шморгає ніс, болить горло та з’явився кашель, перш за все потрібно розбиратися з причиною гострих симптомів, а не списувати їх на вітамін D.
Для оцінки забезпеченості організму використовується конкретний лабораторний показник — 25(OH)D. Саме цифра в результаті аналізу дає набагато більше інформації, ніж припущення за самопочуттям. А правильна інтерпретація цієї цифри допомагає уникнути двох крайнощів: ігнорування реального дефіциту та безконтрольного прийому надмірних доз.
Автор — Уляна Анатоліївна Дзюба
Директор ТОВ «Меді Лаб Плюс», лікар вищої категорії. Має понад 45 років практичного досвіду в медицині та лабораторній діагностиці. Засновник та керівник лабораторії з 2007 року.
