В укритті на Хмельниччині відкрили виставку портретів полеглих захисниць
В укритті художньої школи міста Городок, що на Хмельниччині, відкрили виставку портретів, присвячену дівчатам та жінкам, які загинули на війні.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів краєзнавець, історик, мандрівник, фотограф і журналіст Дмитро Полюхович.
«Це непересічна виставка в дуже символічному місці. Понад пів сотні портретів, копій та оригіналів, полеглих захисниць авторства відомої журналістки, поетеси, громадської діячки, а нині – офіцерки ЗСУ Олени Білозерської представлені у бомбосховищі дитячої художньої школи. Колись тут був звичайний льох старого дореволюційного особняка. Але війна змусила його постати у новій якості. Тепер укриття стало своєрідним арт-об’єктом, оскільки діти, аби не було так сумно під час повітряних тривог, розмалювали його стіни яскравими малюнками», – зазначив Полюхович.
За його словами, ініціаторами та організаторами заходу стали міська рада спільно з будинком культури та дитячою художньою школою. У відкритті виставки також взяли участь жителі міста, ветерани, військові, учні художньої школи та кадети з Городоцького ліцею №4 з посиленою військовою підготовкою.
Сама ж художниця-офіцерка на відкриття виставки приїхати не змогла. У відеопривітанні розповіла, що ідея створення портретів з'явилась наприкінці минулого року, коли робила збір на військо й розігрувала портрети між донаторами.
«Намалювала кількох відомих полеглих Героїв – Олександра Мацієвського, Тиграна Оганесяна, Дмитра «Да Вінчі»… Потім подумала, що гинуть на війні не лише чоловіки, а й дівчата. Першою намальованою мною полеглою Героїнею була Дар`я Філіп`єва («Блискавка»). Потім побратим іншої загиблої Героїні, Яни Рихліцької, попросив намалювати і її портрет… Хочу намалювати абсолютно всіх. Це таке вшанування, мій особистий внесок у те, щоб люди про них не забули. Потім видати окремою книгою-фотооальбомом», – сказала Білозерська.
Наразі, зауважила, має 63 портрети захисниць. І це перша публічна демонстрація в Україні, до цього в лютому роботи у дещо меншому обсязі експонувалися в німецькому місті Регенсбург.
Коментуючи виставку, начальник другого відділу Хмельницького РТЦК та СП Вадим Побута наголосив, що подвиг цих жінок і дівчат має слугувати прикладом у першу чергу для чоловіків: «Вони добровільно пішли на фронт у той час, коли в Україні маємо чимало здорових і дужих чоловіків-«ухилянтів», які ховаються по кущах. Їм має бути соромно».
Під час відкриття, за словами Полюховича, стався щемливий випадок. На одному із портретів зображена Діана Савіта Вагнер із позивним Snake – німкеня, яка приїхала в Україну ще до початку повномасштабного вторгнення. Служила бойовим медиком штурмової сотні у «Карпатській Січі».
Перед цим портретом довго стояв ветеран Борис Малий, який воював у цьому батальйоні, а потім промовив: «Я її добре знав. Для мене побачити її портрет дуже боляче. Snake була просто навіженою і безстрашною, витягувала на собі хлопців із такого пекла, що годі й уявити…»
Краєзнавець додав, що крім робіт Олени Білозерської, на відкритті були представлені картини учнів художньої школи, присвячені війні.
Як повідомляв Укрінформ, в Естонії відкрили виставку «Мамо, я не хочу війни».