«Немає сумніву у свідченнях, але доказів недостатньо»: Бородянський райсуд виправдав окупанта, звинуваченого в пограбуванні

Уперше в історії національного правосуддя щодо воєнних злочинів суддя виправдав російського військовослужбовця. Суддя Бородянського районного суду Київської області вважає докази, надані Офісом Генерального прокурора, недостатніми для притягнення до відповідальності громадянина РФ, якого звинуватили в пограбуванні будинку в Бучанському районі під час окупації 2022 року. Прокуратура вже офіційно повідомила, що оскаржуватиме це рішення. Проте в Українській Гельсінській спілці з прав людини це вважають хорошим знаком в контексті національного правосуддя. Про деталі цієї справи читайте в матеріалі Ксенії Новицької спеціально для LB.ua.

30 жовтня 2025 року Бородянський районний суд виніс вирок у справі про порушення законів і звичаїв війни й визнав невинуватим росгвардійця, якого заочно звинуватили в пограбуванні будинку на Київщині. Мова йде про громадянина Росії Євгена Мурзінцева.

Підозрюваний Євген Мурзінцев

Від компʼютера залишився лише корпус

За версією слідства, з 24 лютого по 31 березня 2022 року, перебуваючи на території села Блиставиця Бучанського району Київської області в складі окупаційних військ РФ, обвинувачений пограбував будинок місцевої жительки. На момент ймовірного скоєння злочину потерпіла не була вдома, бо з початком війни виїхала із села. Після деокупації, приблизно 12–13 квітня 2022 року, вона повернулася додому і виявила, що її будинок пограбовано. Жінка зазначила, що ворота і вхідні двері будинку були вибиті, усі речі перевернуті. Окрім того, у дворі викопали окоп, залишились сліди від вогнища і пакунки від російських сухпайків, що, ймовірно, означає, що в будинку жили російські військовослужбовці.

З її будинку зникло різне майно, зокрема: чоловічий одяг, електричні пилка і два точила, тример, срібні ланцюжок і сережки, шуруповерт, шліфувальна машинка тощо. Її комп’ютер розібрали, від нього залишився лише корпус.

Свідчення сусіда

Те, що до будинку потерпілої заходили російські солдати, бачив її сусід, який перебував у той час у селі і був допитаний правоохоронцями. Він розповів у суді, що за його городом військовослужбовці РФ почали копати окопи, а в його будинку вибили двері і провели обшук, забрали гроші і продукти. Після звільнення Блиставиці він знайшов на городі табличку від російського БТРа, на якій було вказано номер військової частини і прізвище особи, відповідальної за військову машину.

Намагалися відправити посилки з Білорусі

Також у суді розглядали інші докази, зокрема, відео з телеграм-каналів, опубліковані у квітні 2022 року. Мова про відеоматеріали, на яких видно, як росгвардійці відправляють посилки з відділення експреспошти «СДЕК» у місті Мозирі Республіки Білорусь. За версією слідства, серед них був і обвинувачений, який відправив посилку вагою 24,340 кг до поштового відділення м. Рубцовська Алтайського краю Російської Федерації.

Після звільнення Київської області білоруські Telegram-канали публікували кадри, як окупанти відправляли посилки через поштове відділення в Мозирі.

Серед доказів суду була публікація, розміщена на вебресурсі dossier.center, у ній висвітлюються особи та їхні дані, які, «ймовірно, причетні до мародерства» в Київській області. Зокрема, в цьому матеріалі опубліковане відео, де військові відправляють великі тюки до Росії. Велика частина відправлень, як зазначають, не дійшла до адресатів: зі 168 посилок 142 застрягли в м. Мозирі, а це 85 % усіх посилок. Також були виявлені «рекордсмени»: 10 чоловік відправляли відразу по 17, 10 і 5 коробок загальною вагою десятки, а то й сотні кілограмів.

Один вирок на тисячу злочинів Росії: українське правосуддя не встигає за реальністю

На записі видно приміщення відділення кур’єрської служби, заповнене людьми у військовій формі: військові заносять тюки з вулиці, запаковують їх і заповнюють накладні. За час трансляції відбувається зміна військовослужбовців у приміщенні відділення кур’єрської служби, військовослужбовці мають шеврони, які підтверджують їхню належність до російських військ.

За інформацією зі скриншотів товарно-транспортних накладних, опублікованих у телеграм-каналах, серед даних відправників посилок була адреса та прізвище обвинуваченого — його відправлення вагою 24,340 кг мали отримати в російському Рубцовську.

Поміж доказів — інформація від слідства про аналіз телефонних номерів, які належали російським військовим на підтвердження їхнього перебування в Україні. Номер обвинуваченого, за даними розслідування, 24 лютого 2022 року фіксували в Київській області, Іванківському районі, с. Копачі.

Будинки мешканців с.Іванків на Київщині після деокупації.

Виправдувальний вирок: сумнівів у показах немає, проте доказів недостатньо

Суддя Бородянського районного суду, ухвалюючи вирок, вказав, що досліджені докази підтверджують перебування обвинуваченого в Україні в складі окупаційних військ, а також відправлення ним посилки з Мозиря. Також суд не ставить під сумнів достовірність свідчень потерпілої. Але водночас суд вважає, що стороною обвинувачення не надано достатніх, належних і допустимих доказів, що викрадення майна з будинку потерпілої вчинив саме обвинувачений. Враховуючи це, суд виправдав російського окупанта.

Окрім того, суд залишив без розгляду цивільний позов потерпілої про відшкодування майнових збитків у розмірі 14 тис. 804 гривні 12 копійок. Усі процесуальні витрати, які складаються з вартості проведення судових товарознавчих експертиз (а це 9 тисяч 864 гривні 96 копійок), за рішенням суду, необхідно віднести на рахунок держави.

Офіс Генпрокурора оскаржуватиме вирок суду

У судових дебатах прокуратура наполягала визнати російського військовослужбовця винним і призначити йому 10 років позбавлення волі. Офіс Генерального прокурора України повідомив, що оскаржить вирок.

«Ми не погоджуємося з цим вироком, адже вважаємо, що зібрані докази однозначно вказують на вчинення обвинуваченим воєнного злочину. Держава має обов’язок забезпечити невідворотність відповідальності за злочини проти України, і ми використаємо всі передбачені законом механізми для відновлення справедливості», — повідомив Офіс Генпрокурора з посиланням на старшого групи прокурорів у справі, прокурора відділу ОГП Дмитра Синюка.

За законом, прокуратура має тридцять днів з дня оголошення вироку, щоб подати апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.

Правозахисники вважають рішення хорошим знаком

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко вважає це рішення хорошим знаком у контексті національного судочинства.

Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини

«Так, це дійсно перший виправдувальний вирок у цій категорії справ. На мою думку, це можна вважати позитивним кроком, який свідчить про те, що рішення у справах щодо воєнних злочинів ухвалюють не автоматично, а вони проходять усі необхідні етапи розслідування. Як на мене, це повернення до правильних стандартів судочинства», — сказав він. 

Також Олександр Павліченко додав, що в суспільства не має бути завищених очікувань щодо розслідування всіх зафіксованих воєнних злочинів, а, за словами виконавчого директора УГСПЛ, це близько 190 тисяч.

«З цієї цифри ми маємо 180 вироків, із яких 18 реальні. Як бачимо, більшість була винесена заочно, що фактично є просто констатацією факту, без реального покарання. Питання відновлення справедливості мають бути покладені на Спецтрибунал з питань агресії, що є компетенцією Міжнародного кримінального суду», — додав виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту INSTITUTE FOR WAR & PEACE REPORTING (IWPR) «Правосуддя наживо».

Джерело: lb.ua