Лубінець: 1% скарг на ТЦК – все, що побачить світ.

Майже 99% скарг на ТЦК залишаються поза межами публічного доступу

Українська влада свідомо обмежує доступ до статистичних даних щодо скарг на дії працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Причина такого підходу – прагнення уникнути використання інформації російською пропагандою. Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в ефірі телеканалу “Рада”.

Лубінець зазначив, що публічно оприлюднюється менше одного відсотка усіх звернень, що стосуються можливих порушень з боку співробітників ТЦК. Ці дані не розголошуються, щоб не надавати Кремлю інструментів для поширення дезінформації та розпалювання ворожнечі в українському суспільстві. “Ми розуміємо, що, на жаль, росіяни використовують цю інформацію”, – пояснив омбудсмен, підкресливши, що саме публічність стимулює міністерства до проведення необхідних реформ.

Серед найчастіше згадуваних у скаргах порушень, які інкримінуються ТЦК та СП, лунають звинувачення у безпідставному застосуванні фізичної сили, незаконному утриманні осіб без права на зв’язок з рідними, вилученні особистих речей та документів, а також формальному підході до проведення військово-лікарських комісій (ВЛК).

Запит на трансформацію системи мобілізації

Дмитро Лубінець наголосив на гострій потребі в негайних змінах підходів до процесу мобілізації. Він вважає, що громадяни мають долучатися до захисту держави не через страх, а через усвідомлену довіру до держави. Ця довіра, на думку омбудсмена, має базуватися на гарантіях поваги до людської гідності та належній підтримці родин військовослужбовців. Відсутність таких гарантій, за його словами, призведе до зростання напруженості не тільки на фронті, але й всередині країни.

Омбудсмен виступає із пропозицією трансформувати нинішні ТЦК на “відкриті сервісні центри”. Такі центри, на його думку, повинні бути обладнані цілодобовим відеоспостереженням, знаходитися під громадським контролем та впроваджувати прозорі процедури своєї діяльності.

На тлі обговорення цих питань, у Львівській обласній військовій адміністрації вже працюють над розробкою додаткових регіональних критеріїв для підприємств, що прагнуть отримати статус критично важливих і, відповідно, право на бронювання своїх працівників. Одним із таких потенційних критеріїв є встановлення мінімального рівня заробітної плати для заброньованих співробітників.