Виїзд за кордон: чи може ДПСУ заборонити чоловікові через родича-ухилянта?
Право на виїзд: Чому проблеми одного родича не повинні ставати перешкодою для іншого
Питання перетину кордону для супроводу батьків, особливо в умовах воєнного стану, залишається актуальним. Часто виникають ситуації, коли громадянам України відмовляють у виїзді, навіть за наявності всіх необхідних документів, посилаючись на те, що інший член родини, який раніше вже виїжджав для догляду, не повернувся до країни. Юристи наголошують: така причина не може бути законною підставою для відмови, якщо новий супроводжувач має повний пакет документів та дотримується встановлених правил.
Порушення одного – не відповідальність іншого
Як зазначає юрист Юрій Айвазян, на практиці трапляються випадки, коли прикордонники застосовують вибірковий підхід, відмовляючи у виїзді новому супроводжувачу через те, що попередній порушив умови повернення. Наприклад, 5 серпня на пункті пропуску “Шегині” чоловікові було відмовлено у виїзді з аргументацією про необхідність повернення його брата, який виїхав у 2024 році і досі не повернувся.
Юрій Айвазян вважає таку позицію прикордонників незаконною. Він пояснює, що відповідальність за невиконання обов’язку щодо повернення в Україну не може автоматично поширюватися на іншого родича, який має окремі законні підстави для супроводу. Це означає, що якщо один член сім’ї порушив правила, це не позбавляє права на виїзд іншого, якщо той дотримується всіх вимог.
Правові підстави для супроводу
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №57 від 27 січня 1995 року, повнолітній син може супроводжувати свого батька, який має інвалідність I або II групи, за умови наявності відповідних документів. Це може бути акт, що підтверджує здійснення догляду, довідка про отримання компенсації за догляд, або документи, що свідчать про спільне проживання.
У випадку, коли батько не має офіційно встановленої інвалідності, але потребує постійного стороннього догляду, для перетину кордону необхідно надати свідоцтво про народження та висновок лікарсько-консультативної комісії (ЛКК), який підтверджує потребу в такому догляді.
Судова практика та шляхи захисту
Хоча правила перетину кордону передбачають обов’язок попереднього супроводжувача повернутися в Україну разом із особою, яку він супроводжував, порушення цього правила одним родичем не є підставою для автоматичної втрати права на виїзд для іншого. Ця позиція підтверджується і судовою практикою. Зокрема, у справах №440/1961/25 та №200/408/25 суди неодноразово зазначали, що дії попереднього супроводжувача не можуть бути законною підставою для відмови у виїзді іншим членам родини.
У разі відмови у перетині кордону юрист Юрій Айвазян радить громадянам вдаватися до двох основних способів захисту своїх прав:
- Адміністративна скарга: Подати скаргу начальнику відповідного прикордонного загону, який контролює пункт пропуску, з вимогою скасувати рішення про відмову. Така скарга має бути подана протягом місяця з моменту отримання відмови.
- Звернення до суду: Подати позов до окружного адміністративного суду. Відповідачем у такому випадку буде військова частина, що забезпечує охорону державного кордону. Загальний термін для звернення до суду складає шість місяців, але юрист радить не зволікати, особливо після отримання відповіді на адміністративну скаргу, оскільки термін для звернення до суду може скоротитися до трьох місяців.
Підготовка до повторної спроби виїзду
Важливо розуміти, що навіть у разі позитивного рішення суду, воно не надає автоматичного дозволу на перетин кордону при наступній спробі. Однак, таке рішення позбавляє прикордонників законних підстав для повторної відмови саме з причини невиконання обов’язку попереднім супроводжувачем і значно посилює позицію заявника.
Перед повторною спробою виїзду юрист рекомендує ретельно підготувати повний пакет документів. До нього мають входити: оригінали закордонних паспортів, військово-обліковий документ, свідоцтво про народження, документи, що підтверджують інвалідність батька або висновок ЛКК, чинний акт про здійснення догляду, копія попередньої відмови, подана скарга та підтвердження її реєстрації. Також корисно мати при собі роздруківки відповідних судових рішень, якщо вони стосуються аналогічних обставин.