Пам’яті Макса Левіна

Від редакції: Уперше цей текст ми опублікували 3 квітня 2022 року, коли загибель Макса Левіна підтвердили офіційно. Сьогодні – коли три роки тому Макс з колегою Олексієм Чернишовим зникли під Києвом – хочемо нагадати усім, яким був наш колега і друг. 

– Соню! Я прошу тебе, ти маєш втрутитися! N – твій друг, ти маєш поговорити з N! Повторюється те саме, що було на Донбасі 2014-го: нас, фотографів, операторів або не акредитовують зовсім, або акредитовують, але нікуди не пускають. Кажу тобі, один в один 2014-й. Ти ж пам’ятаєш, як ми у відрядження тоді їздили: якби ти не кричала і не скандалила, ми б так у «Семи вітрах» в Ізюмі й сиділи. Але ж це ні в жодні ворота зараз, треба ж нормально працювати. Війна ось-ось розпочнеться. Я маю бути в самому епіцентрі. Росіяни, напевно, нападуть, будуть військові злочини, ми повинні все це документувати, фіксувати. У тому числі для майбутніх судів. «Постановочні» картинки з окопу на фіг нікому не потрібні.

Це – наша остання розмова голосом з Максом Левіним. За два дні до війни. Він усе передбачав (я – теж, але не хотіла зізнаватись. Навіть самій собі). І готувався.

– Ти поговориш із N? Він – головний і може ухвалити рішення, – насідав Макс.

– Поговорю, так, звичайно. Але ж ти не один, як розумію. Даси мені список прізвищ?

– Не один, – промовив хитро. – Зараз надішлю прізвища.

Їх було вісім у тому списку. Семеро, слава Богу, живі. З N я говорити не стала. Якийсь внутрішній стоп спрацював, важко пояснити. А Максу збрехала, що так, але питання вирішити не вдалося.

– Гаразд, я сам, – тихо пробурмотів у відповідь. Я знала, що він і так полізе до самого епіцентру. І без моєї допомоги.

Я виявила слабкість – не хотіла йому допомагати туди лізти. Нерозумно сподівалася, що це вбереже. Не вберегло. Останні з опублікованих його фото, що я пам’ятаю, були з Ірпеня.

А 13 березня він та його товариш Льоша Чернишов, учасник тероборони, зникли під Києвом, у районі села Мощун.

Там точилися сильні бої.

Не просто сильні – запеклі. Працювали, зокрема, «гради».

Подивившись зйомку цієї місцевості перед війною, ви побачите ліс.

Нині лісу майже не залишилося – випалена земля. У буквальному сенсі.

Джерело: lb.ua