Впізнали визволеного з полону сина на відео: розповідь матері бійця з Хмельниччини

Вчора, 25 червня, ще 90 наших людей повернули додому з російського полону. Це ті, хто захищали Маріуполь, ЧАЕС. Ті, хто були на Херсонському, Донецькому, Харківському, Запорізькому та Луганському напрямках.

«Серед звільнених 6 захисників з Хмельниччини! Радіємо поверненню разом з родинами наших воїнів», — резюмував голова Хмельницької військової адміністрації Сергій Тюрін.

Про одного зі звільнених бійців із Хмельниччини йдеться у матеріалі «Суспільне Хмельницький». Про свої емоції та першу за довгий час розмову з сином Людмила Цюпенко розповіла:

«Я тебе люблю, чекаю і дуже скучила», — промовила телефоном мати військовослужбовця Богдана Цюпенка з села Кущівка Наркевицької тергромади Хмельниччини Людмила, коли вчора вперше за понад два роки почула його голос.

Додає про телефонний дзвінок:

«Я чекала, я сиділа, молила Бога, от зараз зателефонує, зараз зателефонує. На початку першої ночі він зателефонував. Перші емоції: “Мамо, я живий, я обміняний». Сльози в нього, в мене. Він відключився на хвилини дві, три. Потім: «Мамо, все нормально. Не плач. Усе буде добре. Ми скоро зустрінемося, і все в нас буде добре».

Про те, що син в Україні, сказала Людмила, дізналася ще до довгоочікуваного дзвінка про його визволення.

«Вчора пів десятого вечора дочка зателефонувала: «Мамо, є відео». Я відкрила відео, бачу, виходить з автобуса. Він не змінився, просто він дуже, дуже худенький. Думок не було ніяких, був крик душі, переплетений зі сльозами, плачем, я не можу такого передати й розказати, бо це емоції, мої емоції, які я пережила».

Богдана Цюпенка з Хмельниччини 25 червня 2024 року звільнили з російського полону. Людмила Цюпенко
25-річний Богдан Цюпенко служив у ЗСУ з 2019 року за контрактом. Повномасштабне вторгнення зустрів у Маріуполі, до російського полону потрапив з «Азовсталі». Напередодні, пригадала мати, написав:

«Цілую, люблю всіх. Я на трохи пропаду».

Богдан — третя, молодша дитина в родині. Мати поділилась, де брала сили дочекатися сина.

«Молитва, впевненість у тому, що мій син сильний, він усе витримає повернеться додому. У мене син завжди був впевнений у собі, чого хотів міг досягнути, цілеспрямований, я впевнена була, що він все витримає і все буде добре. Молила Бога, щоб він його підтримував і не дав впасти духом».