Що відомо про героїв війни, іменами яких назвали вулиці у Хмельницькому

  • Іменами сімох захисників України названі вулиці у Хмельницькому.

  • Дізнавайтеся, що про них відомо.

Російсько-українська війна триває понад 10 років. За цей час її учасниками стали сотні тисяч військових та представників інших формувань. З них тисячі поклали свої життя за незалежність України. По всій Україні загиблих вшановують нагородами, пам’ятниками, меморіальними дошками та урочистими заходами. А ще — називаючи їхніми іменами вулиці.

Не став виключенням і Хмельницький. Іменами загиблих захисників України тут названі 10 вулиць та провулків. Одна вулиця була названа до повномасштабного вторгнення іменем Дмитра Іваха. Решта ж отримали нові найменування після 24 лютого 2022 року, коли відбулася дерусифікація назв. Пропонуємо вам дізнатися, що відомо про військових, іменами яких названі вулиці. Після тексту також переглядайте карту з розташуванням вулиць.

Вулиця Героя України Дмитра Васильєва (Ракове, 2022 рік, раніше — Попова)

Народився у Первомайську на Миколаївщині 20 лютого 1978 року. Навчався на артилериста-ракетника, після чого його направили на службу у хмельницьку 19 ракетну бригаду. На момент початку вторгнення 24 лютого 2022 року командував ракетним дивізіоном, який виконував завдання у південних регіонах. 18 березня потрапив під обстріл у Запорізькій області, наступного дня помер від отриманих поранень у віці 44 років. Похований на Алеї слави у Хмельницькому. Нагороджений званням «Герой України».

Вулиця Дмитра Іваха (Дубове, 2019 рік, раніше — Жванецька)

Народився 1 жовтня 1989 року у Хмельницькому. Закінчив місцеві школу та училище. Проходив строкову службу, потім за контрактом служив у 8-му полку. Далі навчався в академії Сухопутних військ у Львові, потім служив у Житомирі. Брав участь у війні на Сході України з 9 березня 2014 року у складі 95 окремої аеромобільної бригади. Потрапив під обстріл 18 січня 2015 року в районі Донецького аеропорту та загнув на місці. На момент смерті йому було 25 років. Похований на Алеї слави у Хмельницькому.

Вулиця Олександра Кушнірука (Дубове, 2022 рік, раніше — Гастелло)

Народився 21 липня 1982 року в Ізяславі. Навчався у місцевій школі, потім — у Військовому інституті ракетних військ і артилерії у Сумах. Після навчання направлений на службу в Ізяслав у 8 бригаду спеціального призначення (теперішній 8 полк у Хмельницькому). Після початку російсько-української війни тимчасово став начальником розвідки 28 окремої механізованої бригади. 25 грудня 2014 повертався з групою з розвідувального завдання та загинув, підірвавшись на міні. Тоді військовому було 32 роки. Похований на Алеї слави у Хмельницькому.

Вулиця Героя України Олександра Оксанченка та провулок Героя України Олександра Оксанченка (Ракове, 2022 рік, раніше — Кожедуба)

Народився 26 квітня 1968 року у селі Маломихайлівка на Дніпропетровщині. Навчався у місцевій школі, а потім — в авіаційному училищі у Харкові. Протягом трьох десятиліть служив військовим льотчиком у різних військових частинах. Зокрема, брав участь в антитерористичній операції на Сході України. 2018 року закінчив військову кар’єру, згодом став депутатом Миргородської міської ради на Полтавщині. Загинув 25 лютого 2022 року у повітряному бою над Києвом, відволікаючи на себе ворожу авіацію. На момент смерті пілоту було 53 роки. Похований на військовому цвинтарі у Миргороді. Нагороджений званням «Герой України».

Вулиця Героя України Олександра Петраківського (Дубове, 2022 рік, раніше — Ланова)

Народився 4 червня 1988 року у Житомирі. Закінчив школу в Ізяславі, далі навчався в академії Сухопутних військ у Львові. Відтак служив у 8 полку у Хмельницькому. Брав участь в антитерористичній операції. 20 липня 2014 року розвідувальна група під керівництвом Петраківського забезпечувала проходження української військової колони до аеропорту Луганська. В районі міста Щастя виявили засідку та вступили у бій, забезпечивши проходження колони запасним маршрутом. У ході бою Олександр Петраківський отримав важке поранення голови, однак продовжив командувати групою. Тривалий час проходив лікування та реабілітацію. Однак зрештою 29 серпня 2021 року помер у Хмельницькому у віці 33 років. Похований на Алеї слави у Хмельницькому. Нагороджений званням «Герой України».

Вулиця Юрія Руфа та провулок Юрія Руфа (Південно-Західний, 2022 рік, раніше — Чехова)

Справжнє ім’я — Юрій Дадак. Народився 26 вересня 1980 року у Бережанах на Тернопільщині. Виріс у Львові, закінчив місцевий ліцей. Навчався в Національному лісотехнічному університеті, згодом здобув ступінь кандидата технічних наук. Працював доцентом кафедри у тому ж університеті. Разом з цим займався активною громадською та творчою діяльністю. Пішов на війну у перші дні повномасштабного вторгнення. Воював на Луганщині у складі 24 окремої механізованої бригади. Загинув від мінометного обстрілу 1 квітня 2022 року у 41 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Вулиця Героя України Олексія Скоблі та провулок Героя України Олексія Скоблі (Центр, 2022 рік, раніше — Пушкіна)

Народився 14 березня 1990 року у Мінську. Навчався у місцевих школі, коледжі та інституті. Останній покинув, коли почалася російсько-українська війна. Тривалий час служив бойовим медиком у Силах спеціальних операцій. Приблизно за півтора року до повномасштабного вторгнення вирішив повернутися до цивільного життя. Після 24 лютого знову пішов до війська. У 13 березня 2022 року група Олексія Скоблі потрапила у засідку в районі селища Мощун на Київщині. Сам військовий отримав поранення і, розуміючи, що не виживе, залишився прикривати відхід групи. На момент смерті йому був 31 рік. Військового кремували у Києві. Нагороджений званням «Герой України».

Читайте також: