На Хмельниччині Держпродспоживслужба попереджає про картопляну міль

Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області повідомляє про картопляну міль на території області.

«Це дрібний метелик, з розмахом крил 12–16 мм, личинки якого ушкоджують як культурні, так і дикорослі пасльонові рослини. Особливо страждають від неї картопля, помідори та тютюн. В умовах України масовий літ картопляної молі відбувається в травні. Літають метелики уночі, від заходу до сходу сонця, та 1–2 години після сходу», — зазначають у Держпродспоживслужбі.

Через добу після спарювання самки відкладають від 60 до 200 яєць, групками або поодинці на листках, черешках, стеблах, неприкритих бульбах, на ґрунті у полі, а в сховищі — у заглиблення поблизу вічок, тріщинах, під прилиплими грудочками ґрунту та у місцях механічного пошкодження. Після відродження гусениця потрапляє до рослини, вгризаючись під епідерміс листка, пагона чи молодої бульби. На листках та стеблах утворює міни, проробляє 3–4 ходи, може переходити з одного листка на інший, з’єднуючи їх павутинкою.

Харчуються переважно молодим листям. В період засихання бадилля, личинки переходять на бульби, проникаючи в них найчастіше через вічка, особливо ті, що знаходяться біля поверхні ґрунту, або на інші вегетуючі рослини родини пасльонових. За один літній сезон на міль встигає дати 3–4 покоління. Метелики добре відчувають запах картоплі та відшукують її навіть під укриттям із мішковини. Шкідник здатний розвиватися не тільки влітку на посадках, а й у сховищах, де зберігається картопля, якщо температура при цьому не опускається нижче +10 ºC.

Ознаки ушкодження картопляною міллю:

• «мінування» стебел і листя; вузькі ходи-червоточини під шкіркою і всередині бульб, у м’якоті помідорів і баклажанів; наявність екскрементів гусениць у ходах;
• відмирання верхівок або стебел вище місця пошкодження;
• обплетення листя і стебел павутиною; суха чи мокра гниль у ходах.

З метою виявлення картопляної молі, уточнення ареалу її розповсюдження, проводять обстеження насаджень пасльонових культур візуально і за допомогою феромонних пасток. Незважаючи на те, що імаго вилітають ранньою весною, вивішувати пастки найкраще в червні, коли чисельність шкідника збільшується. Розміщують їх на висоті 15–40 см від поверхні ґрунту, із розрахунку 1 пастка на 5 га в польових умовах і 1 пастка на 10 присадибних ділянок в населених пунктах. Якщо картопляна міль вже виявлена, потрібно застосовувати комплекс заходів боротьби з нею. Це агротехнічні, біологічні та хімічні заходи.

Джерело: denzadnem.com.ua