Памʼяті спецпризначенця, капітана Сергія Слободяна

Завжди прагнув бути там, де був би максимально корисним та ефективним

Сергій Слободян народився 22 березня 1988 року у селищі Ярмолинці, Хмельницької області. У родині було двоє дітей – Сергій та його молодша сестра. З 1994 по 2005 рік навчався в місцевій середній школі селища Ярмолинці. Паралельно навчався в Ярмолинецькому технологічному ліцеї який закінчив в 2005 році.

З юних років Сергій вирішив своє життя поєднати з військовою справою.

Сергій обрав справу непросту, але до якої відчував покликання. Юнак вступив у Військово-інженерний інститут у м. Кам’янці-Подільському.

Після випуску з вишу став рятувальником, приєднавшись як піротехнік до команди фахівців Державної служби з надзвичайних ситуацій, тоді це ще було Міністерство з надзвичайних ситуацій.

Згодом вирішив доєднатися до лав українського війська, служив у 3 окремій танковій Залізній бригаді. Згодом став спецпризначенцем. На фронті від самого початку російського наступу на Україну у 2014 році, захищав суверенітет країни на Луганському напрямку. Брав участь у розмінуванні на Харківщині ще до повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Сумлінно виконував свою справу.

«Після 24 лютого 2022 року захищав Україну на фронті. Київщина, м. Ірпінь. Донецький напрямок. Харківський. Брав участь у визволенні Ізюма та інших важливих операціях. Командир групи. У своїй справі фахівець найвищого рівня, капітан Сергій Слободян удостоєний багатьох орденів, медалей та відзнак. Проходив військові навчання за кордоном, у Словаччині. У рідних краях бував вкрай рідко – раз вдалося взяти відпустку і навідатися, іншого разу приїздив для проходження лікування. Однак де б не був, тримав зв’язок з рідними – батьком, сестрою. Сергій душа компанії його дуже любили поважали друзі та близькі. Батько Сергія зараз також боронить Україну від російської навали. Раніше був учасником АТО, тому вже у перші дні після повномасштабного вторгнення був призваний на військову службу», — розповіли Суспільному односельчани родини з Ярмолинецької територіальної громади.

За свою службу Сергій Слободян був удостоєний кількох нагород та відзнак. А саме: нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ та ІІ ступенів, Почесним нагрудним знаком «ІДУ НА ВИ» IV ступеня, Нагрудним знаком Почесна відзнака командира військової частини А 1788 (посмертно), та іншими нагородами.

Проходив військові навчання за кордоном, у Словаччині, повернувся на фронт. Однак де б не був, тримав зв’язок з рідними. 12 липня 2024 року увечері Сергій мав коротку розмову із сестрою. Спокійний голос, звичне «у мене все гаразд». У ніч проти 13 липня мужній воїн загинув на фронті під час виконання бойового завдання. Йому назавжди залишиться 36. У Сергія залишилися батько, сестра, велика родина.

Місцем останнього спочинку полеглого захисника стала Алея Слави на військовому кладовищі в м. Хмельницькому.

Петиція про Присвоєння звання «Герой України» (посмертно) капітану Сил спеціальних операцій командиру групи спеціального призначення Сергію Слободяну, ініційована родиною, набрала необхідну кількість голосів та знаходиться на розгляді у Президента.

За словами рідних та побратимів, Сергій є прикладом відданості рідній країні, невимовної мужності, сталевої стійкості, він неодноразово рятував побратимів, ризикуючи власним життям.

Вічна та світла пам’ять Герою!