Як ти, море? «Уявіть, що поруч з вами хвора людина, але у вашій досяжності тільки її рука і пульс»

Водорість філофора чимось нагадує листя червоного салату. Поки одна її популяція мешкає на камінні, інша вільно перекочується на дні. Скупчення останньої, що веде неприкріплений спосіб життя —морського перекотиполя — в північно-західній частині Чорного моря, утворює Філофорне поле Зернова. У 2008-му там створили ботанічний заказник, аби зберегти колонію червоної водорості, до якої прив’язні понад сотня видів безхребетних і риб.

У квітні 2022-го в тому районі затонув російський ракетний крейсер «Москва». А в червні 2023-го заповідна територія поцвіла: потужний спалах стався після підриву Каховської греблі. Як це вплинуло на філофору, поки що невідомо, адже доступу до місця дослідники не мають.

Філофора

— Уявіть, що поруч з вами хвора людина, але у вашій досяжності тільки її рука і пульс. Ви можете помацати його, щось сказати про стан, але продіагностувати, що саме з нею відбувається і тим паче призначити лікування, — ні. От у нас щось подібне з морем, — пояснює директор Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін.

Нині з усіх джерел інформації, які можуть пролити світло на те, як воєнні дії впливають на морські екосистеми, науковцям доступні лише три. Та й ті мають свої обмеження.

Приміром, щось підказати можуть проби води, донних відкладів і біоти, які дослідники регулярно відбирають, проте лише в кількох точках на узбережжі. Саме море для них закрите, як і більша частина берегової лінії. Є супутникові знімки, які показують розливи нафти, міграції забрудненої чи прісної води, пожежі чи зміни берегової лінії. Але не дають заглянути вглиб. Ще є математичне моделювання. Цей інструмент дослідники використовують, скажімо, для обрахунку загальної цифри загиблих дельфінів. Та воно саме потребує масиву даних.

Тож скласти повну картину стану морських екосистем наразі неможливо — багато питань поки що залишатимуться без відповіді. Але ми зібрали ті пазли, які зараз відомі.



Джерело: lb.ua