На Хмельниччині попрощались із п’ятьма захисниками України. Хто вони
- На “щиті” повернулись воїни: Іван Бівал, Валерій Козак, Сергій Сосніцький, Максим Тушевський та Віталій Фіцек.
На Хмельниччині у громадах провели в останню дорогу захисників України, загиблих в боях з російськими окупантами. Про це повідомили у місцевих адміністраціях.
Іван Бівал
Сьогодні, 28 травня, у Старокостянтинові попрощалися із 37-річним солдатом Іваном Бівалом.
Як йдеться у Старокостянтинівській міській раді, до повномасштабного вторгнення Іван Бівал працював будівельником, виконував різні роботи на замовлення.
Загинув військовослужбовець 10 січня 2024 року під час бою біля населеного пункту Богданівка, Бахмутського району Донецької області. З того часу солдат вважався безвісти зниклим.
Полеглого воїна поховали на сільському кладовищі села Старий Остропіль Староостропільської громади, звідки Іван Бівал був родом.
В нього залишилися дружина та 5-річний син.
Валерій Козак
24 травня 2024 року повернувся на Хмельниччину захисник з Ізяслава – Валерій Козак. Йому було 42 роки. За даними пресслужби громади, на війні чоловік служив стрільцем-помічником гранатометника. Загинув при виконанні бойового завдання.
Сергій Сосніцький
Сьогодні, 28 травня, Волочиська громада попрощалась із солдатом Сосніцьким Сергієм Романовичем. Як розповіли у пресслужбі, Сергій народився 2 березня 1983 року у Волочиську. Після закінчення школи Сергій продовжив навчання у Волочиському ПТУ, де здобув професію столяра.
«З часом Сергій переїхав жити у Дніпро, де одружився, а через рік народився син Анатолій. Проживши в Дніпрі 9 років, повернувся у рідний Волочиськ. Працював на ТОВ «Агробізнес» та ТОВ «Волочиськ-агро» трактористом», кажуть про Героя у громаді.
27 вересня 2023 року Сергія Романовича призвали до лав Збройних сил України. Він воював на Донецькому напрямку, боронив Бахмут та Харків. 21 травня 2024 року життя військовослужбовця обірвалося під час виконання бойового завдання.
Максим Тушевський
Сьогодні, 28 травня, у Славуті прощалися із 24-річним Героєм Тушевським Максимом
За даними пресслужби Славутської міськради, народився Максим 13 квітня 2000 року у Славуті.
Після закінченння школи здобував освіту у Шепетівському медичному фаховому коледжі за спеціальністю “Лікувальна справа”.А коли закінчив коледж – 26 червня 2020 року пішов служити у ЗСУ за контрактом на посаду бойового медика зенітно-ракетного дивізіону 80-тої окремої десантно-штурмової бригади.
«Згодом пройшов навчання на оператора дрона “Вампір”, а потім підвищив кваліфікацію й став оператором дрона “R-34”. Неодноразово отримував грамоти за зразкову службу і добросовісне виконання службових обов’язків», розповіли у громаді.
Тушевський Максим Олегович мав звання молодшого сержанта, оператора безпілотних літальних апаратів. Як розповіли у міськраді, воїн загинув 23 травня 2024 року поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
У Героя залишилися батько, сестричка та кохана дівчина.
Віталій Фіцек
24 травня Дунаєвецька громада полеглого солдата Фіцека Віталія Станіславовича. Чоловікові було 39 років.
Як розповіли у громаді, народився Віталій Фіцек 16 березня 1985 року в селі Ганнівка.
«Віталій жив простим сільським життям, працював по найму, був підтримкою та розрадою для матері», йдеться у дописі.
У лютому минулого року чоловіка призвали на військову службу. На фронті воїн був стрільцем стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону.
20 травня 2024 року під час мінометного обстрілу в районі населеного пункту П’ятихатки Запорізької області Віталій загинув.
«Не встиг боєць створити сім’ї… Не встиг потішити матір онуками… Його життєвий шлях зупинився дуже рано», говорять у пресслужбі муніципалітету.
