Йому було 18. Хмельницький прощатиметься з «азовцем» Павлом Фостиком

• Павло пішов захищати країну добровольцем, разом з батьком. 
• Друзі кажуть: він горів «Азовом» і намагався потрапити до бригади, коли йому було 17.
• Завтра, 17 травня, Хмельницький прощатиметься із Павлом Фостиком. 

 «Це страшний сон і я не вірю в це…», – так про втрату Павла Фостика говорять друзі та однокласники. 

Павло – 18-річний військовий з Хмельницького. Пішов захищати країну добровольцем. Юнак служив у складі 12-тої бригади оперативного призначення НГУ «Азов». Спогадами про воїна поділились його друзі та близькі. 

Павло навчався в НВК №2 (сьогодні – ліцей №2). Хмельничанка Олександра Будзінська розповідає: вони знайомі з першого класу і товаришували впродовж навчання. 

– Павло був для мене дуже рідною людиною, ми народились з ним в один день, але я була старша на рік… Памʼятаю, як кожного дня народження о 00:00 ми телефонували один одному і вітали по черзі… Він був дуже доброю людиною, завжди посміхався, завжди знав, як знайти до кожного підхід. Таких людей, як Павло, на жаль, дуже мало, він був особливим білявим хлопчиком. В нас була велика компанія друзів, ми завжди разом десь гуляли, їздили. Пашка був авторитетом, завжди знав як себе гарно подати. Пройшло багато часу і ми перестали спілкуватись, – каже Олександра. 

Павло закінчив школу після дев’ятого класу, працював певний час сушистом. Друзі додають, що він планував вступити до військового ліцею на Хмельниччині. Але не склалось.

З початком повномасштабного вторгнення юнак горів «Азовом». Подавав заявку до бригади, коли йому було всього 17 років. 

– З початком повномасштабної війни він хотів до «Азову». Подавав заявку в 17 років, але йому сказали, що рано ще. Коли Паші виповнилось 18, він вже був на навчаннях, – розповідає брат Ілля. 

За словами товаришів, Павла відмовляли від військової служби. Але він залишився вірним своєму рішенню. Від рідних лише чекав підтримки. Загалом хлопець пройшов вісім місяців військової служби.  

– Мама сварилась з ним стосовно цього, але він всім казав: «Я чекаю від вас підтримки. Це мій вибір» і рідні поважали його вибір, – кажуть про загиблого воїна. 

Павло і його побратими брали участь у бойових діях неподалік Серебрянського лісництва.

Військовий старався повідомляти рідним і друзям, коли йшов і приходив із завдання. Брат розповідає, востаннє з Павлом спілкувались у день загибелі. 

– Цього разу він написав, що пішов на завдання. Вдень о 12 мені написав, що ввечері має виходити з позицій і напише. Але ввечері я так і не дочекався його смс. А на наступний вечір вже дізнались що загинув…, – каже Ілля. 

Павло Фостик загинув 12 травня. Відомо, що «азовець» потрапив під обстріл – поранення виявились несумісні з життям. 

Захисник назавжди повертається додому. У п’ятницю, 17 травня, з ним прощатимуться у Хмельницькому. Панахида відбудеться об 11:00 у Свято-Георгійському храмі. 

Поховають Павла на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.