30 років “машині часу” на Проскурівській: історія музею Хмельницького.

Три десятиліття “машини часу”: Музей історії Хмельницького святкує ювілей

Музей історії міста Хмельницького, розташований на вулиці Проскурівській, 30, відзначив своє 30-річчя. Ця дата стала не просто річницею установи, а справжнім святом для всіх, хто дотичний до збереження історії міста. Протягом трьох десятиліть музей перетворився на своєрідну “машину часу”, яка дозволяє хмельничанам та гостям міста зазирнути у минуле, відчути зв’язок між епохами та зрозуміти, як формувалася сучасність.

28 вересня, саме в день, коли 30 років тому перші відвідувачі переступили поріг музею, відбулося святкування під назвою “Машина часу на Проскурівській”. Ця символічна дата, обрана ще засновниками, підкреслює нерозривний зв’язок музею з містом та його історією. Як зазначив начальник управління культури і туризму Хмельницької міської ради Артем Ромасюков, саме цього дня музей розпочав свою важливу місію.

З моменту заснування музей пройшов шлях від невеликої експозиції з 350 предметами до повноцінного сховища тисяч артефактів. Сьогодні фонди музею налічують майже 9500 експонатів, розподілених у 24 колекційні секції. Серед них є унікальні речі, що дозволяють буквально торкнутися глибин минулого, як, наприклад, зуб мамонтеняти.

Від Плоскирова до Хмельницького: Музей як дзеркало історії міста

Історія міста, його багатогранність, що охоплює періоди від Плоскирова та Проскурова до сучасного Хмельницького, оживає завдяки роботі музею. Заступник голови Хмельницької обласної ради Володимир Гончарук підкреслив, що музей є невід’ємною частиною міської спільноти, що досліджує та осмислює власну історію. Він наголосив на важливості людського фактору у формуванні міста, адже саме люди створюють його культуру, захищають цінності та проходять крізь випробування історії.

У контексті подій повномасштабного вторгнення, Гончарук відзначив особливу актуальність переосмислення української історії, дивлячись на неї “власними українськими очима”. Це означає відмову від нав’язаних наративів та повернення до правдивого висвітлення подій, зокрема, сторінок Української революції та боротьби за незалежність.

Співробітники музею протягом останніх років активно працювали над відновленням “білих плям” історії, висвітлюючи ті аспекти, що раніше замовчувалися. Артем Ромасюков підкреслив, що дослідження минулого є ключовим для формування майбутнього. У складних умовах війни, коли музеї стикаються з безліччю викликів, колектив музею демонструє не тільки збереження фондів та проведення екскурсій, але й прагнення до розвитку.

Музей активно впроваджує сучасні технології: оцифровує фонди, створює 3D-моделі експонатів, розробляє новий сайт та айдентику. З’явився музейний мерч, створений у співпраці зі студентами Хмельницького національного університету, що дозволяє молодому поколінню по-новому поглянути на історію та взяти її з собою.

На ювілеї музей приймав не лише привітання, але й цінні подарунки для фондів. Колишній директор музею Ігор Западенко передав літературу, настільну гру, філателію та старовинні листівки, підкреслюючи спадкоємність музейної справи.

Особливо зворушливою частиною святкування стало вшанування пам’яті тих, хто зробив внесок у розвиток музею. Згадали Галину Барабаш, яка найдовше очолювала заклад, та музейного волонтера, захисника України Миколу Тараса. Його мати, пані Наталія, була присутня на святі, що свідчить про глибокий зв’язок музею з родинами тих, хто присвятив себе історії.

Виконувачка обов’язків директорки Вікторія Папонова окреслила бачення майбутнього музею як інтерактивного, інноваційного та сучасного простору, де минуле гармонійно співіснує з майбутнім. Оновлений сайт, доступність для людей з інвалідністю, 3D-моделі експонатів та новий брендбук – це лише початок шляху до створення музею, що відповідає вимогам часу.

Музей історії міста Хмельницького – це не просто сховище речей, а живе свідчення еволюції міста та його мешканців. Це місце, де пам’ять трансформується з посадових інструкцій у людські історії, де минуле надихає на створення майбутнього, а кожен експонат розповідає свою унікальну розповідь. Музей демонструє, що навіть у найскладніші часи, пам’ять та історія залишаються життєво важливими, об’єднуючи людей та формуючи ідентичність.