Лукашенко помилував 15 в’язнів, 13 з них – за “екстремізм”.

Лукашенко помилував 15 засуджених, більшість – жінки

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко 24 вересня підписав указ про помилування 15 осіб. Серед них 13 громадян, яких білоруська влада класифікувала як таких, що скоїли “злочини екстремістської спрямованості”. Про це повідомила пресслужба глави держави.

Цікаво, що переважну більшість помилуваних становлять жінки – їх десять. Особисті дані звільнених осіб не були оприлюднені.

За офіційною версією білоруської влади, усі ці особи звернулися з клопотаннями про помилування, визнали свою провину, висловили каяття та запевнили у намірах дотримуватися законів у майбутньому.

Варто зазначити, що термін “злочини екстремістської спрямованості” у Білорусі часто застосовується до осіб, переслідуваних за політичними мотивами. Правозахисні організації та незалежні ЗМІ нерідко називають значну частину таких засуджених політичними в’язнями.

Полегшення тиску та діалог зі США

Поточне помилування відбулося на тлі низки подібних рішень білоруської влади, які спостерігалися протягом 2026 року.

Так, 16 вересня, під час візиту до Мінська, спеціальний посланець США у справах Білорусі Джон Коул оголосив про звільнення 25 білоруських політв’язнів. У відповідь на цей крок Сполучені Штати заявили про зняття санкцій з двох білоруських компаній: “Лакокраска” та “Беллесбумпром”.

Це не перший випадок амністії в Білорусі за останні місяці. Раніше, 1 липня, Лукашенко помилував 32 засуджених, з яких 28 були звинувачені у “злочинах екстремістської спрямованості”. А у березні аналогічний указ передбачав звільнення 250 осіб, засуджених за схожими статтями.

Таким чином, звільнення осіб, засуджених за так званими “екстремістськими” статтями, залишається одним із ключових пунктів переговорів між Мінськом та Вашингтоном. Водночас, у Білорусі продовжуються кримінальні переслідування за політичними мотивами, а правозахисні організації повідомляють про сотні громадян, яких вони вважають політичними в’язнями. Історично, політичні репресії в Білорусі посилилися після президентських виборів 2020 року, що викликало значне міжнародне засудження та призвело до запровадження численних санкцій проти білоруського режиму. Незважаючи на це, влада продовжує політику придушення будь-якої форми інакомислення, використовуючи для цього, зокрема, законодавство про екстремізм.