Робота за кордоном і бізнес в Україні. Хмельницькі випускники поділились планами після школи

• Вони навчаються під час війни і називають цей рік одним з найважчих.
• Попереду – випуск зі школи і вибір майбутнього. 
• Де і ким себе бачать хмельницькі одинадцятикласники?

Коронавірус, «дистанційка» і повномасштабна війна. Останні роки для школярів схожі на справжнє випробування. 

Наразі хмельницькі одинадцятикласники готуються до національного мультипредметного тесту, думають над майбутньою професією і розглядають різні виші для вступу. 

Хтось обрав спеціальність, пов’язану з іноземними мовами, хтось мріє розпочати бізнес або навчатись за кордоном. А хтось і взагалі не планує здобувати вищої освіти. 
Поспілкувались із випускниками Хмельницького про їхні плани. 

Артур Бедрак, НВО № 5 ім. С. Єфремова:

– Описати цей рік доволі складно, бо навчання вийшло на перший план. Довелося покинути більшість хобі і друзів. Звичайно, це важкувато, проте я не хочу жалітись.

Найбільше досягнення – диплом ІІ ступеня 4 етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії.
Хотілося б вступити до Київського національного університету ім.Т. Шевченка, проте остаточно знати неможливо. Зі спеціальністю я ще не визначився, проте вона точно буде повʼязана з іноземними мовами. Мрію, щоб моє навчання у ЗВО відбувалося під мирним небом України.

Катерина Горячок, НВО № 5 ім. С. Єфремова:

– Цей навчальний рік був напевно найшвидшим у моєму житті. Я не прикладала великих зусиль у навчанні, але завжди намагалася покращити свої оцінки, якщо була можливість. Найважчим було обрати професію, з якою я повинна поєднати своє життя. Були різні варіанти, такі як: журналістика, юридичний, готельно-ресторанна справа, але пізніше я зрозуміла – все це мені не підходить. Я не хочу вступати у вищий навчальний заклад, адже моя душа дуже творча і мені завжди хочеться чогось нового, тому монотонна професія мені не підходить. З самого дитинства я захоплювалася модою і в один день я зрозуміла, що саме з нею я хочу повʼязати своє життя. Були думки, щоб стати дизайнером одягу, але все ж таки мені більше хотілося показувати цьому світу ідеї та дизайни інших людей, тому мій вибір зупинився на моделінгу. Також мені дуже подобається фотографувати як природу, так і людей. Тому в майбутньому я планую поєднати ці дві професії.

Я не планую жити в одному місті – трішки там побула, трішки там, але все одно моєю найзаповітнішою мрією залишається Америка, особливо Нью-Йорк – це те місто, яке мене надихає своєю естетикою. Проте незважаючи на різноманітність культур, найбільше місця у моєму серці займає Україна, особливо Хмельницький, адже саме тут у мене багато спогадів з найкращими людьми, яких буде дуже тяжко залишати.

Вікторія Кузема, НВО №5 ім. С. Єфремова:

– Цей навчальний рік був дещо виснажливим, але воно того варте. Найбільше мені запам’яталися заходи від Малої Академії Наук (МАН), де я здобула призові місця (І місце) на міському та обласному етапі з науковою роботою на тему: “Фіторемедіація у поствоєнному відновленні ґрунтів”. Для мене це неймовірний досвід.

З майбутньою професією я визначилася. Але я волію зберегти дану інформацію щодо вступу. Я буду навчатися в Україні, але з подальшим навчанням/працевлаштуванням за кордоном. Я впевнена, що за кордоном можна покращити свої навички та знання. Завдяки цьому будемо відбудовувати нашу країну, опираючись на європейський досвід.

Дар’я Бігун, ліцей №3:

– Порівнюючи з минулими навчальними роками, цей звісно був важчим. Насамперед через те, що додалась підготовка до НМТ. Звісно за цей рік важким була саме ця підготовка, і те що ми здаємо 4 предмета, кожний з яких хоче уваги. Найбільше запамʼяталась поїздка в Карпати та емоції (позитивні) від проведення часу в школі з друзями. Підготовка до НМТ дійсно важка, але більше ранить думка про те що його потрібно  здавати. 

З професією я визначилась: хочу йти на психолога, тому що це те, в чому я вважаю себе дійсно корисною. 

Кіра Лескова, Хмельницький ліцей №17:

– Я захоплююсь музикою, займаюсь вокалом вже вісім років. Раніше активно брала участь у міжнародних/всеукраїнських конкурсах та фестивалях, але від початку повномасштабного вторгнення виступаю на благодійних концертах-зборах коштів для ЗСУ в Хмельницькому. 

Також обожнюю англійську мову, завжди беру участь в міських олімпіадах, наукових роботах.  Викладаю англійську підліткам протягом двох років, тому саме англійська – мій найулюбленіший предмет. 

Цей рік запамʼятався ретельною підготовкою до екзаменів, виступами, тематичними днями в школі, відчуттям, що от-от ми завершимо навчання, і більше ми не будемо ступати на шкільний поріг як учні, регулярно бачитися з своїми однокласниками та нашими класними учителями. 

Цього року я успішно написала наукову роботу англійською мовою на тему «Слоган як засіб вираження у сучасній системі маркетингу та особливості його перекладу».  Я настільки захопилася цією темою, що згодом зрозуміла, що буду вступати на спеціальність маркетинг. Тому зараз розглядаю найкращі університети України, такі як Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка та інші… Звісно, планую вступити на бюджет. 

В майбутньому я бачу себе успішною бізнесвумен та відомою співачкою в мирній, незалежній і прогресивній Україні.

Олександр Мілюков, Хмельницький ліцей №17:

– Планую стати програмістом. Чому саме ця професія? По-перше, добре розуміюся на точних науках, особливо на математиці, що є досить важливим фактором. По-друге, висока заробітна плата. По-третє, можливість працювати в будь-якому зручному місці, аби лише був доступ до інтернету. 

Щодо ВНЗ, то конкретний вибір я ще не зробив. Однак маю кілька варіантів, де б я дійсно хотів навчатися: Київ, Львів або Чернівці. По-перше, саме там, на мою думку, знаходяться престижні ВНЗ. По-друге, хотілось би відвідати якесь нове місто, побачити для себе щось цікаве та отримати досвід проживання далеко від рідного дому.

Про цей навчальний рік я можу сказати наступне: для мене він видався трохи важким, оскільки було складно поєднувати навчальний процес у школі із підготовкою до НМТ. Проте мені вдається з цим справлятись і я сподіваюсь, що всі мої старання були недаремні.

Чим я можу пишатись? Маю високі досягнення у навчанні, неодноразово брав участь в олімпіадах з різних предметів, найчастіше з математики, фізики та інформатики. Через це друзі часто називають мене генієм, хоча я вважаю, що це трохи переоцінка, оскільки мені ще є над чим працювати і в моєму житті ще все попереду. 

Маріна Атаманчук, Хмельницький ліцей №17:

– Захоплююся фізикою, уже четвертий рік поспіль брала участь в міських та обласних олімпіадах.

Загалом цей навчальний рік був дуже насичений підготовкою до НМТ. Дуже дякуємо за це нашим найкращим учителям. Також наш клас брав участь в багатьох шкільних заходах. І звичайно, сумно усвідомлювати те, що ми вже у вересні не ступимо на поріг нашої школи, не побачимо вчителів та однокласників.

Я б хотіла пов’язати своє майбутнє з професією напрямку містобудування та архітектури, тому планую вступити або у Львівський політехнічний університет, або Київський національний університет будівництва і архітектури. Звичайно, хочу працювати тут та відбудовувати вільну і незалежну Україну.

Вікторія Карпенко, ліцей №17:

– Цей навчальний рік був сповнений гарними, цікавими та веселими моментами: День випускників, тиждень кафедри МІФ, фізичні та математичні брейн-ринги, шкільні спортивні змагання, благодійні ярмарки, де зароблені кошти йшли на допомогу військовим тощо. 

Особисто для мене, труднощів не було, оскільки я не пропускала уроки та старанно виконувала всі завдання. 

Пишаюся своїми перемогами в олімпіадах, особливо другим місцем з української мови та літератури, третім місцем з географії . Також надзвичайно рада, що брала участь у міських змаганнях з волейболу. 

Остаточно з професією я вже визначилась. Бачу себе у юридичній сфері, оскільки прагну того, щоб у світі була справедливість, чесність та безпека.