Хмельницький “розумно”: 1100 камер для безпеки – деталі проєкту

Хмельницький готується до впровадження системи відеоспостереження на базі штучного інтелекту

Місто Хмельницький планує кардинально посилити систему громадської безпеки шляхом розгортання масштабної мережі відеоспостереження. Проєкт передбачає встановлення майже 1100 камер, оснащених новітніми технологіями штучного інтелекту, здатними розпізнавати обличчя людей та номерні знаки транспортних засобів. Однак, попри потенційні переваги для правоохоронної діяльності, експерти-юристи наголошують на відсутності належного законодавчого регулювання таких систем.

Як стало відомо журналістам, деталі ambitiousного проєкту були озвучені в Головному управлінні Національної поліції у Хмельницькій області. Начальник відомства Іван Іщенко повідомив про плани розмістити значну кількість камер у ключових громадських локаціях: на жвавих перехрестях, біля світлофорів, зупинках громадського транспорту, вокзалах, у пішохідних зонах, а також поблизу освітніх та медичних закладів. Не виключається можливість інтеграції вже існуючих камер спостереження в нову систему.

Наразі розробка проєктно-кошторисної документації оцінюється приблизно в 1,5 мільйона гривень. Важливо зазначити, що фінансування самих робіт з встановлення камер поки що не передбачене у місцевому бюджеті Хмельницької громади.

Поглиблена аналітика та зберігання даних

Серверна відеоаналітика стане ключовим елементом нової системи. Вона забезпечуватиме автоматичне розпізнавання номерних знаків автомобілів, ідентифікацію осіб та аналіз конкретних сценаріїв подій. Зібрана інформація буде зберігатися у спеціально обладнаних захищених сховищах даних. Доступ до цих відомостей буде регламентуватися окремим положенням, що відповідатиме чинному законодавству. Однак, жодних уточнень щодо того, які саме державні органи чи служби матимуть доступ до такої конфіденційної інформації, поліція у своїй відповіді не надала.

Юридичні аспекти: сіра зона технологій

Використання передових технологій розпізнавання облич викликає занепокоєння у правничій спільноті. Адвокат В’ячеслав Тарадуда зазначає, що законодавча база України наразі не містить чітких механізмів, які б регулювали діяльність систем штучного інтелекту, особливо в контексті збору та обробки персональних даних. Він наголошує, що згідно зі статтею 19 Конституції України, будь-які дії органів державної влади мають бути чітко визначені законом, а правовий статус штучного інтелекту поки що не врегульований.

Більш того, висновки, зроблені штучним інтелектом, самі по собі не мають доказового значення у судових процесах. Процесуальне законодавство не передбачає їх як самостійні докази. Однак, записи зі звичайних камер відеоспостереження, за умови їх законного отримання та відповідності вимогам допустимості, можуть бути використані як доказова база під час розслідувань.

Суспільний резонанс: безпека проти приватності

Ідея встановлення камер з функціями штучного інтелекту викликала жваву дискусію серед мешканців Хмельницького в соціальних мережах. Частина громадян висловлює підтримку ідеї посилення безпеки, особливо в умовах воєнного часу, вбачаючи в цьому крок до покращення криміногенної ситуації.

Водночас, значна кількість користувачів висловлює серйозне занепокоєння щодо можливого втручання у приватне життя та надмірного контролю. Поширеними є коментарі, що такий крок є початком “цифрової в’язниці” або “тотального контролю”, а також висловлюються сумніви щодо доцільності витрат на подібні проєкти, коли існують нагальніші потреби, особливо в умовах війни. Деякі мешканці скептично ставляться до таких інвестицій, зважаючи на стан міської інфраструктури.