Чому удари по російських азотних заводах важать більше, ніж удари по НПЗ

Атаки безпілотників останніми місяцями суттєво вплинули на російську галузь азотних добрив, заявив журналістам у кулуарах конференції Російської спілки промисловців і підприємців засновник ЄвроХіму та Сибірської вугільної енергетичної компанії Андрій Мельниченко.

Он як. Російським мільярдерам не подобається наша кампанія по виробниках вибухівки, оскільки вона б’є по їхньому гаманцю. А одночасні проблеми у виробництві добрив, масовий забій худоби через ящур і дефіцит палива — це вже джекпот, народна любов режиму забезпечена.

Коли пишу про це я, у коментарях мені розповідають, що «та ще незрозуміло, куди влучили і які збитки від влучень поруч з хімзаводом». А тепер, коли про це скиглить сам противник, ще й мільярдери, які на цьому заробляють, — уже краще, панове?

У ніч проти 25 лютого атакували хімічний завод у місті Дорогобуж Смоленської області Росії.

У лютому Сили оборони атакували «Дорогобуж» — загинули сім осіб, дематеріалізувалася залізнична станція, випали 5 % російського виробництва селітри (очікуваний запуск не раніше за травень). 19 березня дісталося невинномиському «Азоту» (це якраз ЄвроХім) — це атака дронів на один з найбільших заводів світу, де вибили цех виробництва оцтової кислоти. А 13 квітня прилетіло по «Череповецькому Азоту» (компанія «ФосАгро»). Це був жирний улов. Дрони Сил безпілотних систем дістали промислового гіганта у Вологодській області. Уражені два з трьох цехів азотного комплексу, а Череповець — це сотні тисяч тонн аміаку та селітри на рік.

Ринок реагує. На європейському Freedom Finance, наприклад, з’явилися на 100 % захищені вкладення в зернові на тлі проблем з Ормузькою протокою та нестачі добрив. Кілька великих війн пожирають прекурсори вибухових речовин, Україна й РФ всмоктують усе, як пилососом. Іран постраждав від бомбардувань хімічних заводів, ціни на паливо ростуть, запчастини стали менш доступними через логістику й виробництво бойової техніки — цілком очікуваний результат. РФ запровадила заборону до кінця квітня на експорт аміачної селітри — жирний дзвіночок. Заборону на експорт промислової сірки продовжили до червня 2026 року, а це сировина для виробництва добрив.

Тож треба далі бити не тільки по НПЗ, перевалці й газу. Хімія — ідеальна ціль. Від неї розходяться кола по воді в сільське господарство, легку промисловість, переробку. А це мінус у грошах на війну.

Завод «Дорогобуж» до атаки

Чому наростають наші атаки? По-перше, треба гальмувати виробництво КАБів і снарядів, а селітра — це прекурсор. У Москви плани на 2026 рік виробити близько чотирьох мільйонів снарядів і мін — нам така цифра не підходить. Тож ми впливаємо на весь ланцюжок: від виробництва корпусів і гартування до підривників.

По-друге, ми стоїмо на порозі величезного масштабування виробництва крилатих ракет і БпЛА в ЄС. Причому не тільки FPV чи крил-розвідників, а й далекого і середнього радіусу. Проєкт Chorus у Франції плюс бомби-планери AASM Hammer (до сотні на місяць), виробництво ракети «Рута» локалізують на потужностях Rheinmetall. І пішло-поїхало. У 2026-му запрацювали спільні підприємства, наприклад, з компанією Fire Point. У Данії збирають наші FP-5 Flamingo і виробляють для них тверде паливо, а в Німеччині роблять корпуси.

Головний європейський ракетний гігант MBDA у 2026-му вийшов на пікові потужності — на 40 % наростив виробництво ракет Storm Shadow і SCALP-EG лише за цей рік. Зараз у серію йде оновлена версія Mk2. Для неї повністю переробили головку самонаведення — тепер їй плювати на найсучасніші системи РЕБ, вона орієнтується не тільки за рельєфом і цифровою картою цілі, а й за знімками самого об’єкта. MBDA запустила наземну версію своїх морських крилатих ракет (LCM). Тепер не треба мучитися з підвісами під Су-24 і випрацьовувати дорогоцінний ресурс, їх можна пускати зі звичайних вантажівок-пускових. Ще більше випалених цехів у Брянську, хороших і різних.

ЄС перестав передавати зоопарк різної техніки. Тепер фокус на уніфікації: три-чотири моделі, під які шикуються заводи і лінії. Свого часу совок будував масовий Т-34, який був у середньому гіршим за більшість німецьких спеціалізованих машин, радянська армія втратила їх під 90 тисяч штук, але ставка на масовість зіграла. Зараз ми хочемо познайомити Москву з їхнім улюбленим рецептом — масовим західним виробництвом. 

Більшість нових західних систем отримують автозахоплення цілі (машинний зір). Це нівелює перевагу РФ у РЕБ і змусить витрачати гроші на перехоплювачі. А перехоплювачами не займеш посадку під Констахою. Витягнути гроші з, наприклад, розширення виробництва БМП і БТР, змусити їх втрачати корпуси в банзай-атаках на мотоциклах і квадроциклах безцінно. Локалізація працює: частину компонентів (планери, боєголовки) роблять у нас, а мізки і двигуни — в ЄС. Це дозволяє обходити бюрократію, та й бити «Іскандерами» по європейських заводах поки що складно. 

По-третє, недавня новина про те, що німці на своїх потужностях і за свої гроші вироблять для України і ЄС 3000 ракет GEM-T до Patriot. Неважливо, що 2027–2028 рік — це, по суті, державні гарантії. Гроші сплачені, можна передавати з наявності, адже план на 2026–2027 роки — приблизно 750 ракет. Вони не здатні перехоплювати «Кинджал», але ефективні проти балістики на кшталт «Іскандера». Це означає більше безпеки для розгортання в Україні нових підприємств і можливість додаткової передачі з наявності ЄС.

Запах пороху і баварської сталі

ЗРК Patriot Повітряних сили ЗСУ

По-четверте, якщо додати до цього супутникове угруповання, яке ЄС розгортає спеціально для цілевказання (проєкт IRIS²), то в Москви скоро не залишиться безпечних зон навіть за Уралом. Маючи якісні фотографії цілі, графік увімкнення РЛС і на кількасот кілометрів РЛС-контроль з літаків ДРЛВ за черговими ланками, ми можемо прокладати ідеальні маршрути для ураження.

Щодо грошей. РФ стабільно входить до трійки світових експортерів добрив. 2025 року вони заробили на них близько $16–18 млрд. Попри санкції, ЄС усе ще купує близько 16 % своїх добрив у Москви (хоча частка падає). Це валюта, яку росіяни використовують для закупівлі чипів через треті країни та оплати контрактників. Агроекспорт приносить ще більше: за підсумками 2025 року він склав рекордні $41,5 млрд. З них зернові принесли близько $18–20 млрд. Попри удари по портах, з початку 2026 року росіяни наростили експорт зерна на 52 % порівняно з минулим роком. Вони демпінгують, витісняючи інших гравців, щоб швидко отримати гроші на війну тут і зараз.

Російські плани і математика смерті

Офіційні дані Росстату за березень ще зводять, але, за попередніми оцінками й даними РЖД, зростання виробництва добрив сповільнилося до нуля або пішло в мінус. Навантаження добрив на залізницю в Північно-Західному регіоні за перший квартал впало на 2,5 %, а перевалка в портах Балтики за перші два місяці 2026 року — на 12 %. Причини: дефіцит суден і системні збої в портах. Разом із заборонами на експорт це характерна ознака, що ми влучили і дуже добре. Агросектор тягне економіку, але коли в тебе немає селітри, щоб годувати і поля, і гармати одночасно, доводиться обирати. Кремль обрав гармати, а значить, скоро має просісти і агросектор.

Наслідки враження хімічного заводу в Дорогобужі

зброя та озброєння безпілотники добрива війна з Росією діпстрайк Сили безпілотних систем (СБС)

Джерело: lb.ua