На Хмельниччину “на щиті” повернулися шість військових: хто вони

Попрощалися із загиблими Зубченком Сергієм, Корніюком Сергієм, Максимчуком Сергієм, Поліщуком Олександром, Тищуком Олегом та Ясінським Ігорем.

Знову 6 важких втрати понесла Хмельниччина – загинув чийсь син, чоловік, батько, брат чи товариш. Цими днями з військовими прощалися у рідних містечках. Про втрати повідомили у місцевих адміністраціях.

Зубченко Сергій

8 травня Ленковецька громада проводжала захисника Зубченка Сергія Васильовича. Про це повідомили в пресслужбі громади.

Чоловік родом із села Брикуля Старобейзимського старостинського округу. На війну пішов солдатом-кулеметником. Загинув Сергій у бою з окупантами 11 квітня 2024 року. Його життя обірвалось в районі населеного пункту Роботино Запорізької області.

Корніюк Сергій

Сьогодні, 10 травня, на Полонщину «на щиті» повернувся воїн Корніюк Сергій. Про це повідомили у Полонській громаді.

Чоловік був мешканцем села Новоселиця. Народжений був захисник 26 траня 1971 року. Сергій Олександрович служив на посаді стрільця-санітара гірсько- штурмового взводу 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.

Загинув 1 травня 2024 року під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту П’ятихатки Запоріжської області

Максимчук Сергій

7 травня у Кам’янці-Подільському попрощались із молодшим сержантом Сергієм Максимчуком. Військовий загинув на Сумському напрямку. Йому було 37 років. Про це повідомили у Кам’янець-Подільській міській раді.

Сергій Максимчук народився 28 травня 1986 року. До лав Збройних сил України його мобілізували у березні 2022 року. На фронті він був командиром зенітно-кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини. Сергій Максимчук загинув 3 липня 2023 року під час виконання бойового завдання у Сумській області.

Поховали захисника на Алеї Слави міського кладовища.

Поліщук Олександр

Вчора, 9 травня, в селі Крупець, що на Шепетівщині, в останню земну дорогу проводжали Олександра Сергійовича Поліщука.

Як повідомляють в громаді, Олександр Сергійович був заступником командира роти з морально- психологічного забезпечення роти протитанкових ракетних комплексів однієї з військових частин.

«Він відстоював свободу власної держави. Та на жаль, не повернувся живим з російсько – української війни», – розповіли у громаді.

Поховали Героя на кладовищі селі Крупець.

Тищук Олег

9 травня на Красилівщині в селищі Антоніни живим коридором пам’яті зустрічали Героя-захисника старшого солдата Олега Станіславовича Тищука. Воїн загинув 2 травня 2024 року поблизу села Діброва Северодонецького району Луганської області. Олегу Тищуку назавжди 55.